Тема обговорення: Участь КС у створенні кооперативних банків .
Автор теми: Владислав Гончаренко
Останні зміни: 8.07.2004 в 14:53:52.
Відповідей: 35


Надіслати відповідь:

Ваше ім'я:

Ваш email:

Повідомлення:

| << | Форум | >> |


Микола Митрофанович ( 8.07.2004 в 14:53:52 ) [вгору]

Шановний Владиславе!Дійсно,це поки що мрія,але дуже гарна і
у мене.Але,привязуючись до проектів TACIS,USAID,та східних
чому -ні?
Підтримую думку AndriyB щодо
обмеження утворення лише кооп-
банку.
Мабуть,починати треба з економічно дужого регіону.Це
Львів,Киів,АР Крим,..Донецьк.
А створення фондів і програм
це окреме питання.
Молодь! Я з Вами!



AndriyB ( 21.05.2004 в 17:50:21 ) [вгору]

Пропустив.. до участі, як представник банківської сфери - Божик Андрій Анатолійович, банківський стаж з 1998 року, наразі працюю в АТ "Укрінбанк". Темою кредитівок цікавитися почав років 7 тому, але за відсутністю часу прийшлося відкласти на час.

Доповнення до зауважень:
3)Серед учасників коопбанку хотілося б бачити страхову компанію та компанію по управлінню недержавним пенсійним фондом.

AndriyB ( 21.05.2004 в 17:42:16 ) [вгору]

З концепцією створення в принципі згоден, але кілька зауважень таки є:
1) Коопбанк створюється не на базі ОКС, а на основі об'єднання кредитних спілок регіону які згодні до співпраці. ОКС може бути центром інтеграції і одним із співвласників банку.
2) Не варто обмежуватися лише кредитівками як учасниками/власниками банку. Слід залучати як учасників спілок так і їх партнерів до співпраці. Адже таким чином ми розширюємо як їхні так і наші можливості.

Зі свого боку готовий до участі в запропонованій зустрічі. Хоча не слід забувати й про форум :-)

Владислав Гончаренко ( 21.05.2004 в 13:27:16 ) [вгору]

Цікава і професійна дискусія та конкретні пропозиції! Дякую! На жаль не мав можливості приймати участь - був в поїздках та їду знову.
Думаю, що ідея п.Кобзаря є досить слушною. Треба дійсно зібратись і серйозно обговорити проблему ролі та участі кредитних спілок у створенні кооперативних банків, бо в режимі форуму це важко.
Думаю, що КС САМИМ не під силу СЬОГОДНІ створити кооперативні банки, але можна почати з обласних Об"єднаних кредитних спілок (ОКСів), які з часом можна буде реорганізувати в обласні кооперативні банки, якщо набереться достатня кількість (хоча б 50)зацікавлених юридичних (а може й фізичних осіб), що зможуть разом із спілками зібрати 1 млн.Євро статутного капіталу коопбанку. Але щоб це зробити треба поширювати ідею кооперативних банків, як у свій час поширювалась ідея кредитних спілок. Хто це буде робити? Яка позиція кредитних спілок? Думаю, що нашу дискусію варто виносити за межі цього форуму, формувати групу зацікавлених, що думають про перспективи своїх спілок в масштабі наступних 10 років.

AndriyB ( 20.05.2004 в 12:09:54 ) [вгору]

По-перше зауважу стосовно депозитів.. банк може обслуговувати виключно своїх учасників, тобто залучати й кошти на депозити лише у своїх вкладників, а облігаціями ми обходимо це обмеження.

Клієнтами як і СПІВвласниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи-резиденти України, інакше ми потрапимо в категорію банку з іноземними інвестиціями з відповідними вимогами з боку НБУ.

Я пропоную залучати до участі партнерів КСів клієнтів (чи працівників) яких вони й кредитують як правило. Адже більше партнерів - більше ресурсів і потенційних клієнтів на їх розміщення.

Володислав Сурж ( 20.05.2004 в 11:12:11 ) [вгору]

Є такі думки:
1. Дохідність на інвестиції, (ін. депозити тощо), все, що буде в капіталі і на що % буде за результатами діяльності не нестимуть вищого доходу, аніж в КС при гарному розвитку банку багато років (5-10?). Про це говорить майже любий бізнес, особливо ресурсоємкий.
2. Навіщо нам задирати ставку на облігації і зїдати дохід з дешевих ресурсів? Можна просто залучати депозити. В середньому ставка гарного банку на депозит до 15%, легкого - до 20%. Що пропонують на облігації - 11-13%. Нам піднати стваку до 15% і матимемо ціну депозиту. А собівартість випуску облігацій починається від 5000000. Про облігації варто говорити, коли іде робота повним ходом. Навряд це буде інструментом залучення на старті.
3. Якщо дадуть гроші міжнародні фонди, то можна не тільки коопбанк робити, а й сокиру навчити плавати. Але це буде тривати лише поки ці кошти існуватимуть. Тут, щоправда, є вигода - при нормальній роботі можливість поставити діяльність належно. Але в даному випадку (коли можуть бути кошти від USAID, TASIC)не так важливо яку справу робити - дешеві кошти вони завжди дешеві.
4. Питання:
- чи можуть бути клієнтами коопбанку не КС-и?
- чи можуть бути власниками коопбанку не КС-и?
- чи вигідно, аби в коопбанку були не КС-и?


AndriyB ( 20.05.2004 в 10:26:34 ) [вгору]

Ресурси..
1). Пайові внески учасників - бл. 6 400 000 грн. (мінімум) Для залучення нових клієнтів можна застосовувати поняття інвестиційний депозит з вказанням розміру дивідентів виплачених за попередній період. Прибутковість капіталу деяких банків становить понад 30%.
2). Облігації - як засіб залучення коштів неучасників банку. Перші емісії мають бути високоприбутковими - ставка немала, але наявність безплатних ресурсів (див вище) цю проблему нівелює. Крім того, отримавши гарну платіжну історію можна знизити ставку.
3). Міжбанківські кредити (у банку ж буде будівля - застава.. ось вам і довгі кошти. Такий спосіб застосовують багато банків) та кошти різних фондів підтримки та розвитку (типу USAID, Відродження).
4). Міжбанківські короткі кредити - мізерна ставка (2-7% річних) для підтримки ліквідності як власної так і учасників.

Для власних учасників можливе й безкоштовне надання послуг з РКО, скажімо за умови наявності певної обумовленої суми на рахунку.

Робота з валютою.. не знаю, наскільки необхідною вона є для КСів, адже надавати послуги банк буде не для членів КСів, а саме для кредитівок. А обмінки зараз невигідні. Хіба.. цікавою видається участь в системах переказів коштів з послугою зарахування на вклад у кредитівці.

Для виходу на ринок євробондів необхідно дотриматися певних умов (розмір капіталу, ліквідність), отримати міжнародний рейтинг та мати добру платіжну історію.

Робота з платіжними картками.. Для цього необхідно інвестувати в мережу банкоматів та терміналів, доцільнішим буде отримати статус агента у банку з розвиненою мережею. Знову ж.. не бачу як до цього "прикрутити" кредитівку. Хіба зарплатні картки для працівників кредитівок.

Володислав Сурж ( 19.05.2004 в 15:40:01 ) [вгору]

Ми з Вами досить активні в дискусії. Пропоную спробувати пошукати відповідь на такі питання:
1. Чи матиме коопбанк дешевші ресурси порівняно з КС? Якщо так, то за рахунок чого? Яка частка цих дешевих коштів буде в портфелі.
2. Які послуги будуть затребовані у коопбанка від його клієнтів: КС та інших.
3. Чи в стані буде надавати якісь послуги коопбанк на конкурентних засадах від інших фінустанов.
Думаю, спільними зусиллями ми зможемо дати відповіді.
Спробую ще раз висловити свою думку на ці три питання.
Облігації коопбанку сумнівно, щоби хтось купив в 2004 році. Як складеться далі - не знаю, але без великих сподівань. В цьому році одиниці крупних фірм (в т.ч. і банки на євроринку) пропонували свої облігації (євробонди). Попит мінімальний. ПриватБанк, за чутками, своїми акціонерами і викупився. Якщо ми не матимемо великі поточні залишки, а ми їх так просто не матимемо, то важко сказати про дешеві ресурси.
Послуги, що будуть потрібні спілкам крім довгих і дешевих ресурсів - це підтримка ліквідності. Вона безперечно може бутти реалізована коопбанком.
З іншими послугами, напевно, важко буде конкурувати серед банків, і звичайно ми не примусисо перплачувати тіж КС за РКО, пластик чи що інше, хоч це буде і у своєму банку.
Проте цікавою є робота з валютою, що сьогодні недозволена КСам. Можливо ще щось?


AndriyB ( 19.05.2004 в 14:24:29 ) [вгору]

Гадаю тут варто процитувати Закон України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 р.
"Стаття 8. Кооперативні банки
...Кооперативні банки створюються за принципом територіальності
і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області)
кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення
кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом
одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної
кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни
організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві
кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім
передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл
ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також
здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків
регіонального рівня.

Органами управління кооперативних банків є загальні збори
учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку.
Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та
контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої
повноваження відповідно до цього Закону.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї.
Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного
банку встановлюється Національним банком України відповідно до
цього Закону. (Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації
банку не може бути менше:
1) для місцевих кооперативних банків - 1 мільйона євро;
2) для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на
території однієї області, - 3 мільйонів євро;
3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території
всієї України, - 5 мільйонів євро.)

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру
своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами
фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру
їх паю.

Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з
пов'язаними особами, не поширюються на операції кооперативного
банку."


AndriyB ( 19.05.2004 в 14:06:32 ) [вгору]

Пане Володиславе, ми говоримо про банк для кредитівок, в якому вони можуть об'єднати свої зусилля, і (що головне) керувати ним. Адже кредитна спілка може бути учасником лише кооперативного банку. Окрім того, розмір мінімального статутного фонду для такого банку є мінімальним - 1 млн. євро. Для місцевого комерційного банку необхідний мінімум в 3 млн. тих же грошових одиниць.
Як на мене головна перевага участі в такому банку - це можливість брати участь в його управлінні, так як кожен пайовик незалежно від розміру паю має один голос. Отже цей банк не може стати придатком до олігарха :-)

Володислав Сурж ( 19.05.2004 в 13:04:41 ) [вгору]

Згідний з перевагами, що навів пан Андрій.
Варто уважно порахувати і інші переваги, що можуть бути у банка перед ОКСом або КСом, а токож можливості ці переваги реалізаувати.
Останній абзац навів на іншу думку - а чому ми говоримо про коопбанк, а не звчайний. Адже різниця в статутному капіталі не така вже й критична, а переваги праці на всій тереторії України є великі. Всі ж інші клопоти роботи в рамках банківського нагляду НБУ однакові.

AndriyB ( 19.05.2004 в 12:30:32 ) [вгору]

Справа в тому, що.. кооперативні банки згідно з Законом діють за місцевим статусом, і обслуговують ВИКЛЮЧНО пайовиків (яких має бути мінімум 50). Відповідно мережа банкоматів, як і мережа відділень для такого банку не є актуальною. Мережу для такого банку фактично утворюють кредитівки. Це має бути банк для залучення, централізації, розподілу та інвестування ресурсів. Залучити ж більш довготермінові ресурси ніж на міжбанку можливо й через випуск облігацій та депозитних сертифікатів (1-ша можливість якої немає в ОКС).
Також він має можливість надавати розрахунково-касові послуги за їх фактичною собівартістю (цього теж не може ОКС). Крім того, є можливість залучення партнерів сучасних кредитівок (підприємців, приватні фірми та товариства, фонди) для взаємного інвестування коштів.

Наголошую, коопбанк - це не комерційний банк, це "кредитівка" для юридичних та фізичних осіб з суттєво розширеними можливостями.

Володислав Сурж ( 19.05.2004 в 10:55:51 ) [вгору]

З приводу дешевих грошей міжбанку - це не питома вага ресурсів, що матиме банк (в тому числі і коопбанк). Міжбанк дає гроші на 1 ніч в більшості для підтримки ліквідності. НБУ ж надає кошти як правило крупним банкам (перша десітка), які далі через міжбанк ці гроші спрямовують іншім. Інші ж кошти складатимуться з: капіталу (тобто кошти КС під 0%), депозити фіз. та юр. осіб (тобто ціна, що і зараз залучає КС), залишки на поточних рахунках (тобто юр. особи та на Пласт.Картках фізосіб.). Вагомих клієнтів з нормальними залишками на поточних рахунках ми не залучимо, розвинути мережу банкоматів - великі інвестиції. Висновок - коопбанк матиме в цілому ресурсну базу, сформовану на депозитах.
Як і більшості, мені цікаве зміцнення руху спілок. Можливо, зпочатку себе мають показати створені ОКСи. Там започаткуються нові стандарти, персонал.
А на Галичині чи В. Україні селяни не мали зовсім ресурсів (депозитів), тому вихід на інші прошарки населення через банк був виправданий. Зараз же КСи працюють в більшості не з селянами.

AndriyB ( 19.05.2004 в 09:56:50 ) [вгору]

Перепрошую, пана Гончаренка звісно ж звуть Владиславом.. схоже прийшов час купувати окуляри...

AndriyB ( 19.05.2004 в 09:48:24 ) [вгору]

Я мав наувазі пана Володимира Гончаренка :-).
Готовий взяти участь в підготовці матеріалів секції.

AndriyB ( 19.05.2004 в 09:42:50 ) [вгору]

Справа в тім, що пан Володимир застосовує галицьку модель початку XX сторіччя. Тоді кредитні спілки Галичини утворили Центробанк. Кредитівки обслуговували переважно фермерів, а банк надавав їм можливість доступу до дешевих кредитних ресурсів та отримання банківських послуг за собівартістю.
Обмежувати ж утворення коопбанку лише сільськими кредитівками в сучасній Україні не варто (моя думка). Насамперед тому, що основна маса кредитів - споживчі, а розвиваючи споживання ви підтримуєте економіку держави.
Ще одна теза про "бідні сільські кредитівки"..
Адже будь-яка кредитівка зобов'язана резервувати частину коштів на банківському рахунку або в касі! Чому ж не отримати за це взамін прибуток і дешеві послуги?

Володимир Кобзар ( 19.05.2004 в 09:38:09 ) [вгору]

Пане Владиславе,
на початку червня НАКСУ пропонує проведення науково-практичної конференції, присвяченої десятиріччю своєї діяльності.
Пропоную вам у рамках цієї конференції підготувати і провести секцію "Участь кредитних спілок у створенні кооперативного банку".
Я б бачив це так: ви готуєте доповідь, у якій викладаєте можливості і переваги кооперативного банку та процедури участі кредитівок у ньому, а потім - загальна дискусія. Результатом роботи секції має бути розуміння її учасниками необхідності участі в такому банку. Можливе також вироблення якихось наступних рекомендацій в цьому плані: законодавчі ініціативи, інформаційна підтримка ідеї, семінари тощо.


Службовець ( 18.05.2004 в 20:33:08 ) [вгору]

А вот пенсіонерів на селі достатньо!

Службовець ( 18.05.2004 в 20:32:21 ) [вгору]

Володимир Гончаренко.
"одним із завдань якого є створення за участю кредитних спілок системи кооперативних банків для фінансового обслуговування сільського населення." Но на селї мало Кс здатних до Вашої пропозиції. Як бути со спілками які працюють в містах. Створення Кооперативного Банку можливо (на мій погляд) Великими Кредитними спілками, а вони є тілки в містах, но вони не дуже охоче захоплюються,обслуговуванням сільського населення.


AndriyB ( 18.05.2004 в 17:07:23 ) [вгору]

Як старий банкір :-) доводжу до відома кредитівцям - СТВОРЮЮЧИ КООПЕРАТИВНИЙ БАНК ВИ ВИХОДИТЕ НА МІЖБАНКІВСЬКИЙ РИНОК КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ!!!
Що це вам дасть? Та ДЕШЕВІ ресурси, які так потрібні кредитівкам! Ставки міжбанку можете глянути на ufs.com.ua. А комерційний банк без застави вам кредит не дасть.. Тим більше під ТАКІ відсотки.

Надія ( 18.05.2004 в 13:49:00 ) [вгору]

Я з великим захопленням вичитала все обговорення!!!
Корифеї, ви молодці, думайте, а ми примкнемо. Тільки не нехтуйте невеликими кредитівками.

Владислав Гончаренко ( 18.05.2004 в 01:24:15 ) [вгору]

Вибачаюсь за відсутність протягом кількох днів. Дякую всім за думки і чекаю нових. Спробую відповісти на де-які зауваження:

1. Відповідь Cherry ( 14.05.2004)
Кошти на розрахункових рахунках комерційних банків дійсно є високоліквідними і можуть бути швидко витребувані. Але вони є фактично безкоштовними і як показує банківська практика - ніколи ОДНОЧАСНО не "витягуються" клієнтами. Аналогічні кошти Коопбанку можуть стати дешевими кредитними ресурсами для КС. А в пайовий капітал коопбанку можуть вкладатись кошти, що знаходяться на депозитах (середньо- та довгострокові). По паях - дохідність буде більшою. Стосовно ризику. Не думаю, що ризикованість паїв в коопбанку більша, ніж у депозитів комбанку.

2. Відповідь Володиславу Суржу (14.05.2004)
Я б не став так категорично заявляти про те, що "бажання творити кооперативні банки немає". А хто реально над цим думав, хто знає що це таке, що це дає і т.п.? Щоб щось захотіти - необхідно усвідомити те, що хочеш. Поважаю патріотизм Володислава, як працівника невеликого банку (якщо помиляюсь - прошу вибачення). Але комерційний банк НІКОЛИ не надасть послуги кредитній спілці на НЕПРИБУТКОВИХ ЗАСАДАХ (за собівартістю). Надання права КС здійснювати проведення платежів (як - через комерційні банки чи прямо через НБУ?) - це утопія, бо тоді КС ПОВНІСТЮ підпаде під визначення банку (див. Закон "Про банки і банківську діяльність"). "Дурних грошей", як сказав Володислав, немає, але КС мають колосальні потреби в дешевих фінансових ресурсах та у виході на надання "банківських" послуг. Необхідно просто зрозуміти, як ці потреби можна задовільнити.

3. Відповідь АВ (15.05.2004)
Повністю погоджуюсь! Але я ніколи не пропонував "Перетворювати КС в банки". Я говорю про створення кооперативного банку кредитними спілками. Цей банк буде для спілок, як спілка - для членів (тільки з банківськми функціями).

4. Відповідь Службовцю (16.05.2004). Чому це "Краще"? Хіба одне другому заважає?

Службовець ( 16.05.2004 в 21:29:35 ) [вгору]

Краще створити Всеукраїнський Пенсійний Фонд членів Кредитних спілок.

Службовець ( 16.05.2004 в 21:25:48 ) [вгору]

АВ. Стопроцентное сравнение!!!

AB ( 15.05.2004 в 00:05:05 ) [вгору]

Перевага КС в тому, що вони діють гнучкіше ніж банки і працюють в тих нішах, куди не дуже хочуть влізати банки. Перетворювати КС в банки це все одно, що прилаштовувати до дельтаплана реактивні двигуни, закриту кабіну, автопілот, стюардесу тобто те, що вже є, успішно діє і називається Боїнг-747. А от застав Боїнг оприскувати поля пестицидами - не вийде. Так що потрібно і те і друге.

Володислав Сурж ( 14.05.2004 в 20:25:04 ) [вгору]

Говорячи про спектр послуг банку, необхідно подумати: а які власне нашим членам потрібні? З тих, що матимуть дохідність для нас (хоч невелику) - це проведення платежів. Можливо, варто, говорити про надання такої можливості КС-ам реально. Інші послуги або будуть недоступні для коопбанку, або не варті уваги. Про це говорить і досвід України: бажання творити кооперативні банки немає. Є інтерес до універсальних банків з філіями в економічно жвавих обласних центрах у ПФГ, що розвиваються, зокрема в 2004 році розпочало в державі роботу 2-3 саме таких банки.
Пластикові картки, операції з цінними паперами, "міжбанк", операції з валютою, гарантії, акредитиви - все це є можна реалізлвувати через банки, що вже існують. Якраз реальна робота асоціацій для своїх членів - налагодити таку взаємодію з середнім чи малим банком, що виявить інтерес. Проте маю впененість, що інтересу не буде у самих спілок, бо не буде відповідного попиту на подібні послуги серед членів КС.
Ідею творення коопбанку не варто відкидати в далеку персективу, але зараз ще не на часі. Хіба на "дурні гроші".

Cherry ( 14.05.2004 в 19:50:51 ) [вгору]

Пане Владиславе.
Пару запитань:
Ви писали "Скільки коштів невеликих підприємств знаходиться на розрахункових рахунках комерційних банків?" - Кошти на розрахунковому рахунку в банку є високоліквідними і можуть бути швидко витребувані.
Аналогічно і "А скільки на банківських депозитах, відсотки по яким значно нижчі, ніж можуть бути по паях кооперативного банку?"
Коли вносити кошти в статут банку - Ви самі розумієте, це внесок який повертається лише за спеціальною процедурою. Так це є інвестиція, але довгострокова і ризикована. Чи не так?


Владислав Гончаренко ( 14.05.2004 в 14:51:46 ) [вгору]

Добавлю, що не можу погодитись із тезою "доведеться заморозити частину своїх активів". Адже члени кредитної спілки не "заморожують" свої паї. Вони їх інвестують і отримують відсотки (часто навіть непогані!!!)

Владислав Гончаренко ( 14.05.2004 в 14:48:03 ) [вгору]

Шановний пане Володимире!
Участь у кооперативному банку дозволить кредитним спілкам:
1. Отримати можливість надання своїм членам всього спектру банківських послуг.
2. Отримати дешеві кредитні ресурси.
3. Більш ефективно управляти своїми фінансами (виходити на міжбанківський ринок і т.п.)
4. Отримати конкурентні переваги завдяки кооперації та СИСТЕМІ, адже кооперативний банк - це як кредитна спілка юридичних осіб з повним набором банківських функцій.
Це - коротко.

Володимир Кобзар ( 14.05.2004 в 12:59:42 ) [вгору]

Пане Владиславе, ви краще знаєте цю тему. Тож чи не могли б ви докладніше проінформувати про переваги у разі участі кредитівки в кооперативному банку. Зокрема, - в частині розширення послуг.
Ваші інтереси передусім в аграрному секторі.
А що дасть участь у такому банку міській кредитівці.
Я думаю, що десятки київських кредитівок могли б об"єднатися, але який їхній ВИРАЗНИЙ інтерес?
Адже, з другого боку, доведеться заморозити своїх активів.

Владислав Гончаренко ( 13.05.2004 в 23:55:56 ) [вгору]

Наведені аргументи - дійсно серйозні (з поправкою, що статутний капітал кооперативного банку має становити 1 а не 3 млн. євро, що не знімає проблеми його формування). Тому треба шукати однодумців не тільки серед кредитних спілок. В більшості країн світу кооперативні банки створюються малими і середніми підприємствами, особливо, що працюють з аграрним секторм. Ми також можемо спробувати піти цим шляхом. Скільки коштів невеликих підприємств знаходиться на розрахункових рахунках комерційних банків? Я думаю, відповіді на це питання не знає ніхто - але це мільярди гривень (на рівні області - сотні мільйонів). На ці кошти банки не нараховують відсотки. А скільки на банківських депозитах, відсотки по яким значно нижчі, ніж можуть бути по паях кооперативного банку? Звичайно, це важка робота - переконання, особливо сільгоспвиробників. Але ж кредитні спілки переконали багатьох людей у вигідності своїх вкладів! А кооперативний банк - це фактично кредитна спілка для юридичних осіб! Чому б не спробувати?!! Адже участь в кооперативному банку відкриє перед кредитними спілками досить серйозні можливості!!!




за рахунок коштів, що будуть знаходитись на розрахункових рахунках, на які буде нараховуватись 5-8% річних. Ради цього варто спробувати

Cherry ( 13.05.2004 в 11:01:03 ) [вгору]

Пане, Владиславе. Я не песиміст і вірю в майбутнє і розвиток кредитних спілок, але:
якщо банк буде відкриватись, то буде відкриватись в ОДНОМУ обласному центрі, а "скидатись" в капітал треба ДУЖЕ БАГАТОЬОМ спілкам з багатох областей. Аргументованим тут є вислів пана Володимира про мінімальний внесок в капітал - мало хто може собі таке дозволити.
В тому обласному центрі, в якому уже віртуально відкрили кооперативний банк, вже як мінімум 10-15 філій банків, з якими конкурувати ой як тяжко.
Яка Ваша думка з цього приводу?
Як на мене, в цій ситуації краще лобіювати розширення переліку послуг, які можуть надаватись спілками.

Володимир Кобзар ( 13.05.2004 в 09:10:38 ) [вгору]

Кооперативні банки - майбутнє кредитних спілок.
Але - дуже далеке.
Статутний фонд кооперативного банку має становити, здається, 3 млн євро?
Отже, щоб мати в цьому банку бодай 1%, - треба внести 30 тисяч євро (понад 300 тисяч гривень). На сьогодні це можуть зробити лише окремі спілки.
Навіть 0.1% (30 тисяч гривень) - забагато для більшості кредитівок.

Владислав Гончаренко ( 12.05.2004 в 18:42:32 ) [вгору]

Дякую, Cherry, за проявлений інтерес.
Під "обслуговуванням сільського населення" мається на увазі надання широкого спектру фінансових послуг жителям сільської місцевості та юридичним особам що працюють в аграрному секторі. Кредити фермерам є лише частиною (думаю що не самою великою, але забезпеченою заставою землі) послуг кооперативного банку, учасниками (чи засновниками)якого могли б бути кредитні спілки. Щодо другого зауваження, можу лише відзначити, що з обороту має витягатись не "багато грошей", а "лишні" гроші взамін на отримання можливості "виходу" на банківські послуги, що будуть надаватись на рівні їх собівартості.



Cherry ( 12.05.2004 в 13:28:38 ) [вгору]

Пане Владиславе, пару питань:
1. що мається на увазі під обслуговуванням сільського населення (якщо це кредити фермерам, то наврядчи хтось захоче цим займатись);
2. хто з початку розкручував кредитну спілку, той наврядчи захоче знову починати з нуля (навіть з мінуса - бо до банку більше вимог, і необхідно витягати багато грошей з обороту КС)

Владислав Гончаренко ( 12.05.2004 в 01:06:47 ) [вгору]

В Україні розпочав діяльність новий проект TACIS "Надання підтримки малим та середнім підприємствам на селі", одним із завдань якого є створення за участю кредитних спілок системи кооперативних банків для фінансового обслуговування сільського населення.

Переконаний, що це може стати для кредитних спілок новим якісним етапом розвитку. Обговоримо?