Стенограма засідання ВР України стосовно проекту Закону "Про Фонд гарантування вкладів
членів кредитних спілок"
ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
21 січня 2010 року
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок (реєстраційний номер 3265)… Ну справа в тім, шановні колеги, зараз будуть інші пропозиції. Ну ми зламаємо все. Я прошу вас, я готовий, якщо треба поставити на голосування. Я поставлю на голосування, щоб потім не було звинувачень. І в пакеті (шум у залі)…Про те, щоб зараз …(шум у залі)… про те, щоб зараз перейти до…
Так, шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок (реєстраційний номер 3265). Всі заспокойтеся і давайте працювати. Є пропозиція. Давайте ми розглянемо за скороченою процедурою для того, щоб ми могли розглянути інше питання.
Я ставлю на голосування цю пропозицію, щоб розглядати законопроекти до першого читання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
13:38:07
За-129
Рішення не прийнято.
Будь ласка, переходимо до розгляду. Розглянемо сьогодні і направлення миротворчого контингенту, якщо дійдемо. Будь ласка, так.
13:38:24
КЛИМЕНКО О.І.
Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати!
Я хотів би зараз сказати за ту загальну проблему, яка виникла в першому… в першій черзі на ринку фінансових послуг – однією складовою є кредитні спілки, які стали однією самою вразливою ланкою через те, що ми, на превеликий жаль, не приймали відповідних рішень протягом останніх двох років щодо покращення ситуації на саме цьому ринку фінансових послуг. Тому, якщо дивитися на загальну тенденцію, яка стосується міжнародних фінансових ринків, то 97 країн світу, яка має загальну кількість понад 54 тисяч і членство 186 мільйонів осіб, на превеликий жаль, ми сьогодні в Україні маємо з 1992 року лише 70… 780 кредитних спілок по всіх регіонах нашої країни і чисельність приблизно складає понад 2 мільйона осіб. Якщо казати за активи, то вони перевищують сьогодні 4 мільярда гривень. Якщо казати про філії, то це приблизно 2 тисячі цих філій по всій території України, тобто кожна територія України має кредитні спілки. Вони приблизно сформовані у три всеукраїнські кредитні спілки-асоціації, а також у 24 місцевих асоціацій кредитних спілок і програма захисту вкладів. За час свого існування в Україні, особливо в умовах триваючої в Україні системної фінансової кризи, кредитні спілки були і залишаються практично єдиним реально функціонуючим механізмом кредитування малого бізнесу та фермерів, фінансової підтримки розвитку територіальних громад і професійних спільнот, соціальної адаптації, а також широких верст малозабезпеченого населення.
Таким чином, в Україні кредитні спілки стали дуже важливим соціальним чинником та однією з базисних складових фундаменту економічної та фінансової стабільності. Водночас основа існування кредитних спілок - це взаємна довіра, я хотів би ще раз наголосити, взаємна довіра учасників та гарантія захисту з боку держави в умовах фінансово-економічної кризи, політичної і владної кризи, треба теж визнати, яка стала дуже поживним тлом для величезної кількості, як шахраїв, так і бездіяльності з боку правоохоронних органів, яку я б теж формулював би як злочинну. А інколи пряме потурання, які дали можливість ошукати мільйони громадян в Україні і які дозволили привласнити їм чисельні їхні вклади і кошти.
Особливе загострення ситуації відбулося у період фінансової кризи, оскільки частина кредитних спілок має проблеми з ліквідністю і належним чином не розраховується зі своїми вкладниками. З іншого боку, в України не передбачено механізму відшкодування громадянам втрачених вкладів, внесених на депозитні рахунки в кредитних спілках. Вирішити питання гарантування вкладів кредитних спілок можливо за умови прийняття законопроекту про Фонд гарантування вкладів за номером 3265, який я пропоную.
Після прийняття рішення про утворення фонду на рівні закону Кабінетом Міністрів України або регулятором, Держфінпослуг України, має бути підготовлена і прийнята відповідна підзаконна нормативно-правова база, яка забезпечить організаційне та функціональне становлення фонда та досягнення ним рівня фінансового резервування адекватного існуючим на ринку кредитних спілок ризикам у сумі задекларованого відшкодування.
Цим законопроектом встановлено засади функціонування Фонду гарантування вкладів членів кредитних спілок, порядок відшкодування вкладів членів кредитних спілок, а також регулюються відносини між фондом, Кабінетом Міністрів України та уповноваженим органом з регулювання ринків фінансових послуг.
Відповідно до законопроекту фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів членів кредитних спілок. У своїй діяльності фонд керується Конституцією України, чинним законодавством та дії на підставі Положення про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок, яке затверджується у свою чергу Кабінетом Міністрів України та уповноваженими органами.
Учасникам Фонду гарантування вкладів членів кредитних спілок є, в першу чергу, кредитні спілки, які включені до Державного реєстру фінансових установ, який веде уповноважений орган, та мають ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Участь у Фонді кредитних спілок є обов’язковою. Фонд видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими до виконання учасниками фонду, у тому числі встановлює для учасників фонду обов’язкові стандарти, вимоги до учасників щодо їх членства у фонді, яке встановлюється нормативно-правовими актами фонду.
Законопроект містить положення порядку подання звітності фонду, порядку формування коштів та використання коштів фонду на використання коштів завскладами.
Насамперед щодо фінансування. Саме кредитні спілки здійснюють перший внесок у розмірі 1 відсотка від суми загального обсягу депозитів на їх рахунок. Подальше фінансування здійснюється кредитними спілками і не потребує… фінансування із Державного бюджету. Хоча в першій редакції моєї пропозиції було започатковано, щоб Кабінет… Міністрів перший внесок у розмірі 50 мільйонів гривень, як це відбулося із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з боку Національного банку України. Але, на превеликий жаль, за порадою нашого Головного науково-експертного управління, Юридичного управління ми… я цю норму вилучив.
Переконаний, що утворення загальнодержавної системи гарантування вкладів членів кредитних спілок є темою, політично значимою для соціально чутливої особливо в сьогоднішніх… соціально-економічних умовах України. Крім того сам факт прийняття такого рішення сьогодні навіть за умови його подальшого фактичного запровадження протягом порівняльно тривалого проміжку часу матиме значний психологічний ефект і позитивно вплине на настрої і поведінку вкладників кредитних спілок, а головне дозволить від….. їм вичерпані та втрачені в тому числі з вини держави кошти.
Хотів би також зазначити, що у концепції Кабінету Міністрів України ще з …. у червні-місяці 2006 року також була сприйнята ця концепція щодо врегулювання і створення Фонду гарантування вкладів членів кредитних спілок. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершена. Прошу записатися на запитання. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
13:45:57
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, фракція "Наша Україна".
Шановний Олександре Івановичу, дійсно дуже слушний закон, який торкається багато людей, сприяє їх соціальній захищеності, але ви говорите про те, що концепція була в 2006 році, і ми як би приймаємо цей закон навздогін тій фінансовій кризі і тій ситуації, яка сталася на ринку кредитних послуг. Багато людей все-таки понесли великі втрати. Чому така ситуація склалася? Чому не передбачувалося? Чи є якісь, на ваш погляд, причини, що цей закон приймається апріорі після того, як це відбулося?
КЛИМЕНКО О.І. Дякую. Хотів би доповісти і подякувати вам за запитання, тому що, на мій погляд, воно містить як зволікання, або деякою мірою бездіяльність, в тому числі і нас, народних депутатів.
Але хотів би зазначити, що коли ми у жовтні ще 2008 року приймали Закон щодо підтримки фінансового сектору, а саме банківського сектору, і коли ми приймали Закон про рефінансування і додаткові заходи як антикризові, мною особисто була внесена пропозиція, щоб ми розглянули питання і на інших ринках фінансових послуг, яке стосується членів кредитних спілок. На превеликий жаль, ми тільки сьогодні дійшли до цього розгляду.
А що стосується концепції, яка була затверджена і Розпорядженням Кабінету Міністрів від 7 червня 2006 року за номером 321, також вона була затверджена з метою реалізації концепції: необхідно було створити необхідні законодавчі та інституціональні умови для функціонування системи гарантування вкладів членів кредитних спілок.
Мені видається, що, якщо зараз ми повернемося до позитивного вирішення і прийняття цього закону, то, по-перше, ми відновимо довіру, по-друге-…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
КЛИМЕНКО О.І. Дякую.
…по-друге, ця ситуація буде більш стабільному. Чому: тому що, якщо казати за банківський ринок, то він сьогодні, на мій погляд, і за оцінками експертів, більш вразливий і ліквідність його менша навіть ніж у кредитній кооперації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, будь ласка.
13:48:25
АРЖЕВІТІН С.М.
Олександр Іванович, вам, напевно, відома статистика, що в цілому по Україні в різних фінансових установах сьогодні знаходиться близько 250 мільярдів вкладів у різній формі, і це більше 10-ти в кредитних установах. В кредитних спілках сьогодні обертається трошки, біля одного відсотку таких вкладів. Ваша концепція передбачає, що тепер для кожної групи учасників фінансового ринку ми повинні створювати державну установу. Така ідея є про створення Державного фонду гарантування у страховому ринку. Тепер ми розглядаємо – в кредитних спілках і далі, напевно, ломбарди теж виступлять з такою ініціативою і інші десять учасників. Ми можемо мати десять державних установ, які будуть гарантувати.
У мене запитання: чи не кращий шлях, щоб ми все ж таки, враховуючи, що в нас є державна установа, яка називається Фонд гарантування вкладів населення і не дублювали ще, не створюючи нові установи державні, або цю зробити установу і передати сюди повноваження, або…
КЛИМЕНКО О.І. Дякую. Ви знаєте, я не побоюся цього слова вжити, але якщо я буду зараз вам називати ту кількість звернень до мене, як до народного депутата України, а також до Голови Верховної Ради України, навіть приведу вам приклад, коли депутати обласної ради Черкаської області прийняли, навіть, на своєму засіданні сесії рішення для того, щоб звернутися і для того, щоб внесли в порядок денний, на розгляд Верховної Ради, як терміновий, цей законопроект.
По-друге, я не хотів би, щоб ми вживали таку певну дискримінацію щодо ринку саме фінансових послуг, як кредитних спілок. Дивіться, ми сьогодні вкладникам банків гарантує 150 тисяч повернення вкладів. В цьому законі передбачено всього-на-всього п ’ ять тисяч повернення самих незахищених верств населення. Тепер скажіть, будь ласка, ви, як колишній банкір, хто сьогодні може піти із фізичних осіб і взяти кредит у банку без належної застави і так далі? Це може лише одна кредитна установа, як кредитні спілки, і друге – це ломбарди, які, ми теж прийняли закон в цілому його прийняли.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”.
13:50:51
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Володимире Михайловичу. Олександр Іванович, ви сказали, що ви за порадою науково-експертного управління вилучили норму про початкове фінансування фонду за рахунок внесків з Держбюджету в розмірі 50 мільйонів гривень. Я хотів вас спитати: яким це чином ви вилучили, адже ми розглядаємо це в першому читанні і у вас в фінансово-економічного обґрунтуванні саме це і зазначено, початкове фінансування 50 мільйонів гривень. Що значить, ми вилучимо? Може, ви це збираєтеся зробити, то так і скажіть.
І друге питання… Вибачте, у мене ще є час. І друге запитання: скажіть, будь ласка, у вас є статистична інформація, а скільки грошей на сьогоднішній день завинили кредитні спілки учасникам цих кредитних спілок? Бо ви самі сказали, що випадків шахрайства, як виявляється, не менше, ніж тоді, коли у 90-х роках з ’ явилися оці сумно відомі трасти, які, фактично, обібрали людей. Дякую.
КЛИМЕНКО О.І. Дякую. Щодо статистики, я хотів би наголосити, що саме кредитні спілки завжди шукають через свої об ’ єднання, тобто і загальнонаціональні кредитні спілки, вони шукають очищення, тобто… і вони самі намагаються регулювати цей ринок з тим, щоб рівень довіри до них постійно відновлювався. Якраз запропонування… започаткування цього законопроекту і прийняття його дозволить, що з боку держави також буде гарантуватися повернення вкладів на рівні п ’ яти тисяч, за які я казав.
Щодо 50-ти мільйонів, да, дійсно, я автор, як суб ’ єкт законодавчої ініціативи, це була моя ініціатива, я хотів би, щоб якщо ми його приймемо у першому читанні, щоб вона збереглася. Але щодо початкового фонду, то ми передбачили у цьому законопроекті, щоб один відсоток… Один відсоток, це на рік якраз самі кредитні спілки спрямовують ці кошти також до регуляторного капіталу. І щодо… якщо не вистачить цих коштів. І тому, таким чином, ті виклики, які сьогодні є на цьому ринку, а саме з їх ліквідності, то я думаю, що ми їх поступово будемо долати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.
13:53:08
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.
Шановний Олександре Івановичу, на території України так сталося, що кредитні спілки є своєрідною формою МММ. Я можу це на прикладі Полтавщини вам пояснити, коли кредитні спілки „Акорд”, „Лубно”, „Добробут Полтавщини” в деякій мірі і інші розікрали людські саме гроші. Спочатку декларували величезні відсотки, потім розікрали, і їх не стало, і це великою людською проблемою є.
Мені не зрозуміло взагалі, чому ми повинні утворювати Фонд гарантування державних вкладів і за рахунок коштів Державного бюджету відшкодовувати те, що украли саме ці люди. Я думаю, що роль саме держави якраз є виключно у тому, щоб саме, перше, цей фонд був утворений за рахунок тих, хто утворює цю спілку, тих, хто зловживає людськими грошима і інше. А роль держави сьогодні…
КЛИМЕНКО О.І. Дякую, пане Сергію. Як я зазначав у своїй доповіді, що першими внесками на рівні одного відсотка, а також 0,25 відсотка двічі на рік – це якраз будуть ті кошти, які будуть спрямовуватися учасниками самого ринку.
А яку важливішу, найважливішу роль має держава відігравати у цьому процесі? Перше. Коли ми приймемо цей закон і буде створений цей орган як спеціалізована організація державна, то два представника від Кабінету Міністрів, два представника від уповноваженого органу і один представник від кредитних установ мають якраз і очолювати саму дирекцію цього фонду. І тому надзвичайна роль з боку державу, у першу чергу, це буде контроль.
А щодо неякісної і недобросовісної реклами, яку ви кажете, це дуже чітко поширюється на всіх ринках фінансових послуг, коли пропонуються такі дивіденди, які спонукують і саме спонукують за бездіяльності органів як правоохоронних, так і контролюючих органів і дають наживатися тим шахрайським схемам. Через що? Через те, що у повноваженого органу немає…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КЛИМЕНКО О.І. … механізм. Що ті кредитні спілки і установи, які будуть відзначені як тимчасові і на яких не буде розповсюджуватися гарантія як з боку держави, то якраз громадян, у першу чергу як споживачі, вони будуть слідкувати за цим. І, звичайно, що в тих фінансових установах вони будуть більш детальніше вивчати ті умови, на яких їм пропонують зберігати їхні вклади. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, час відповідей на запитання вичерпано. Пропозиція така: продовжити вже, власне, обговорення законопроекту о 16-ій годині. Ми ж не встигнемо, як підемо по повній програмі нічого у нас не встигнемо, розумієте, навіть якщо 15. Тому, пропозиція така, шановні колеги, ми продовжимо розгляд цього питання на вечірньому засіданні.
Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
21 січня 2010 року,
16:00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали для того, щоб можна було продовжити роботу. Прошу підготуватися до реєстрації і ввімкніть систему „Рада”.
16:01:27
Зареєстровано 429 карток. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Продовжуємо розгляд проекту Закон про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок. Прошу записатися на виступи. Прошу вивести прізвище на інформаційне табло. Олег Зарубінський, наступним буде виступати Ала Александровська. Це від усіх, від народу. Будь ласка.
16:02:11
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, сама ідея створення фонду гарантування вкладів кредитних спілок, я б не сказав, що актуальна, вона давно вже перезріла. На сьогоднішній день виникає достатньо, я б не сказав, цікаве, а дуже мерзенне, підказують мені, явище, коли для багатьох вкладників ці кредитні спілки сьогодні фактично є тими ж самими трастами, про що я казав в своєму запитанні до доповідачу, про які багато говорили в 90-х роках. Що є на користь такого твердження? Багато керівників цих кредитних спілок ховаються сьогодні, зникають, не виплачують гроші людям, які вклали гроші в ці кредитні спілки. Тобто поводять себе точно так же, як поводили себе організатори тих сумнозвісних, не славнозвісних, а сумнозвісних трастів 90-х років. З іншого боку мені здається, що тут треба глибше підійти до цієї проблеми, бо в Україні часто-густо формальні керівники цих кредитних спілок, які сьогодні ховаються від людей і кинули цих людей, вкладників, на призволяще не тотожні тим, хто є власником цих кредитних спілок.
І тому мені здається, що Верховна Рада крім того, що, очевидно, мала б сприяти в такому інституційному плані повернення вкладників кредитних спілок через фонд – є сенс у створенні, очевидно, цього фонду, бо, якщо це буде підрозділ у загальному фонді, то так воно і станеться, ви знаєте, яка буде частка і який буде результат, а фактично – відсутність результату ефективності. Але мені цей законопроект мене, наприклад, він наштовхнув на проблему, шановний Володимире Михайловичу, розгляду цього питання в більш широкому форматі. Можна у форматі парламентських слухань, може у форматі певної слідчої роботи, те, що дозволяється за Регламентом Верховної Ради тимчасовій слідчій комісії. Бо я ще раз хочу наголосити, що все, що виглядає сьогодні навколо створилося кредитних спілок – це суцільне шахрайство, російською мовою „мошенничество” з людськими грошима. І, якщо ще якийсь контроль ви, пам’ятаєте скільки уваги було приділено ситуації з банківськими вкладами, депозитами, то цим ніхто просто не займається.
Тому підтримуючи законопроект як ідею законопроекту, думаю, що цю тему треба ширше поставити в стінах Верховної Ради. Дякую. Я це сказав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів передає право на виступ Адаму Івановичу Мартинюку, наступний буде виступати Плотніков Олексій.
16:05:25
МАРТИНЮК А.І.
Шановні колеги! Шановні виборці. Поза всяким сумнівом треба подякувати за ініціативу автору, що він її підняв, бо проблема існує, проблема надзвичайно гостра. Проблема гостра, бо ті, хто хоче нагріти руки, організовують ті чи інші спілки і на цьому наживаються, а держава ніякої допомоги потім цим людям не несе. Але підтримуючи в цілому хорошу ідею, я виступаю з критикою її реалізації.
Тому дивіться, шановні колеги, що пропонується. Нам пропонується створити державну спеціалізовану установу. Що це таке? Я не знаю. Але, якщо це державна установа, то вона повинна фінансуватися з державного бюджету. Дозвольте, на якій підставі державний бюджет повинен відповідати за шахраїв? Тільки на одній підставі, що він фінансує прокуратуру, СБУ, МВД інші правоохоронні органи, які повинні займатися їхнім покаранням, виявленням і так далі і тому подібне – це зрозуміло.
А що держава повинна своєю спеціальною державною установою гарантувати повернення вкладів тим, хто вносив у спілки – це абсолютно не пов’язується одне з одним.
Далі, дивіться. Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку – це стаття 8 говорить.
Читаємо статтю 21. „Джерела формування фонду, в тому числі доходи, одержані від фінансування коштів фонду в державні цінні папери”. Це доходи чи не доходи? Це вже комерційна чи некомерційна діяльність? Поза всяким сумнівом – це вже комерція. Доходи від депозитів розміщених фондом у Національному банку України і так далі, і тому подібне.
Тобто, ще раз наголошую, ідея непогана, треба її реалізувати. Але, на жаль, я не хочу звинувачувати автора, ну, напевно, хтось хоче створити під себе якусь ще додаткову установу, я не маю на увазі, що це автор. Ясно, що хтось підійшов до нього з такою ініціативою, давай внеси відповідний законопроект, бо така державна спеціалізована установа може нагрівати руки, вибачте, по більше. Ніж ті, хто організовує ці спілки.
Тому, дійсно, я підтримую колегу Зарубінського, що це питання потрібно широко обговорити, широко придати тому гласності, і нехай фонд створюють ті, хто створює ці спілки. Дійсно, за рахунок діяльності цих спілок, нехай буде і фонд, так як є фонд по гарантуванню тих заощаджень, які є. Тому, давайте, направимо ми його на доопрацювання, цей законопроект, і його в кінцевому результаті треба буде прийняти, але внісши суттєві зміни. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Володимир Яворівський.
16:08:39
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ну, безперечно, це позитивна ідея прийняття цього закону, починаючи від якихось таких макроекономічних підходів, що повинна робити держава у сфері регулювання кредитних спілок, тих коштів громадян, які пішли у ці кредитні спілки і закінчуючи суто таким практичним підходом скільки зараз йде листів від громадян, особисто до мене звертаються, я веду листування з Сусловим і його комісією щодо цих спілок і знову ж таки абсолютно неефективне листування. Тобто в будь-якому випадку це позитивне те, що пропонує автор.
Що стосується зауважень до цього тексту законопроекту. Теперішні кредитні спілки регламентуються, чи їх діяльність цих кредитних спілок регламентується відповідним Законом України „Про кредитні спілки”.
Цей закон не передбачає утворення фонду гарантування вкладів кредитних спілок. А в тому законопроекті, який пропонує автор не вносяться відповідні зміни до цього законопроекту щодо того, що треба такий фонд створити. Це перше суттєве зауваження.
Далі. Згідно з абзацом другим статті 2 проекту участь у кредитних спілках... кредитних спілок у фонді є обов’язковою. Знову ж таки у тому самому законі, який існує зараз і який регламентує діяльність кредитних спілок, який зветься „ Про кредитні спілки” така обов’язкова участь не прописана. Тобто, ну, я вважаю, що в цілому закон треба схвалити, його прийняти за основу, але там доопрацювати до другого читання, поусувати ці недоречності і уточнити певні положення і в цілому він буде приносити користь нашій державі. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним, зрозуміло. Станіслав Аржевітін замість Чорноволенка.
16:10:29
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги народні депутати! Шановні вкладники кредитних спілок і шановні виборці наші! Кажуть, що банк - це така дивовижна установа, яка надає в кредит-парасольку, але коли починається дощ, відразу просить парасольку повернути назад.
Кредитні спілки десь лежать у цьому самому розрізі. Я думаю про те, що ми в черговий раз, ми, себто парламентарі українські, в черговий раз біжимо навздогін за проблемою тоді, коли вона, фактично, вже відбулася, основне дійство вже відбулося і ми тоді вже навздогін приймаємо. Бог з ним, хай буде і так, але склалося так і цього разу.
Є якась, певно, можливо, і наша провина, тому що, скажімо, до мене, як до депутата, я не знав, як функціонують ці спілки. Я дуже багато про них чув на заході, в Америці, в Канаді, в Австралії, в Бразилії, де українці, українські емігранти на цих спілках виживали, власне кажучи, будували будинки, купували землю, учили своїх дітей і досить існує культ оцих кредитних спілок. Щось подібне, звичайно, замахнулися робити і в нас. Сьогодні ми стоїмо, як біля розбитого корита, бо два факти, яких я... два факти, які я, скажімо, знаю: один – по Кіровограду, де впала кредитна спілка місто Кіровоград. Як упала? Дуже просто. Віддали кредит одному чоловікові без застави, віддали йому, якщо не помиляюся 7 чи 8 мільйонів гривень. Це такий фермер. Тепер його розшукують за моїми депутатськими листами. Він взяв ці гроші і не повертає і втік.
Аналогічна ситуація у нас в Києві. До мене звернулися так само, мабуть, як і до добродія Плотникова вкладники спілки „Турбота”, наскільки мені відомо, що ви теж писали цього листа. Так само. До речі, вся українська інтелігенція збіднілі абсолютно письменницькі пенсіонери, які копійки, будь ласка, відривали і клали до цієї кредитної спілки. Чим закінчилося?! Одній шахрайці видали півмільйона умовних одиниць. І все. І спілка лопнула. Тепер там зараз попрацюють люди Суслова і їх визнають банкрутом, чого робити абсолютно неможливо. Бо якщо буде оголошено банкрутство – це кінець. Всі ці люди опиняються на вулиці. Я собі уявляю цих... я вислухав цих нещасних людей. Одна з них учителька, яка поїхала на чотири роки, носила, даруйте мені, горшки за цим, за інвалідом в Америці, заробити ці гроші і віддали їх у цю спілку.
Через те, душа моя зараз і позиція моя розколюється. З одного боку, я за те, щоб якось унормувати і допомогти цим людям. Але знову ж виникає питання. Так ми що, всіх тих шахраїв, які все це зробили сьогодні з державного бюджету ми, значить, візьмемо і перекриємо це все. Щось тут несправедливо, я за саму ідею, я її підтримую, можливо, справді у першому читанні. Але давайте подумаємо, як бути далі, перекласти це все на плечі платників податків, я думаю, що це нерозумно і несправедливо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Михайлович Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
16:13:41
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”. Шановні депутати, питання щодо створення фонду – це правильне питання. Тільки стоїть воно ось так: який статус цього фонду і в якому законі повинен цей бути фонд? Я думаю, найоптимальніше рішення цього питання запропонувало Науково-експертне управління, яке сказало, що ми не повинні мати окремого закону, а ці всі норми цього законопроекту імплементувати у закон про кредитні спілки окремим розділом і прописати ось ці норми.
Щодо державного статусу – це найголовніше питання. Я думаю, що існування в Україні двох фондів гарантування вкладів населення з майже автентичним ідентичними законами – це якійсь нонсенс. Між іншим цей законопроект майже на 100 процентів повторює Закон про Фонд гарантування вкладів населення.
Далі. Я думаю, ми спровокуємо ситуацію, що ми повинні будемо створювати аналогічні фонди і для страхового ринку, і для недержавних пенсійних фондів, для ломбардів і таке інше. Ми будемо мати скоро два десятки аналогічних державних установ.
Далі. Якщо взяти світовий досвід, то між іншим у тих країнах, де існують такі, як у нас модельні кредитні спілки, які не платять податки державі. І коли дебітори і кредитор в одній особі, держава не надає допомоги таким кредитним спілкам. Фонди формуються на кооперативних засадах . І між іншим такі фонди сьогодні існують, тому що уповноважений орган зобов’язав накопичувати такі фонди у кредитних спілках. Сама асоціація, національна асоціація вже створила аналогічний фонд. Тобто вони є, тільки треба в законі про кредитні спілки це правильно прописати.
Що отримують кредитні спілки у результаті? Всі очікували, коли обговорювали цей законопроект, що якоби буде 50 мільйонів від держави як початковий внесок. Цього не відбулось. Зате ми записали, що кредитні спілки будуть зобов’язані 1 відсоток заплатити негайно і потім іще 0,5 відсотка протягом року, це майже 35 мільйонів гривень.
Чи має можливість сьогодні у кредитних спілках заплатити фонд гарантування такі вклади? Ні. Тому що проблемних активів сьогодні 30 відсотків.
Між іншим сьогодні розглядається у нашій Верховній Раді три законопроекти, які аналогічні і навколо теми створення Фонду гарантування. Я думаю, що найкращий і оптимальний варіант, що ми повинні подякувати автору і просити його, щоб він взяв на доопрацювання цей законопроект, концептуально його переробив і ці прекрасні речі запропонував до Закону про кредитні спілки.
Між іншим, Володимир Михайлович, ось на вашу адресу кредитні спілки Одещини написали лист про те, що цей законопроект передчасний в умовах кризи. Це не під силу кредитним спілкам. Державної підтримки немає в цьому законопроекті, навантаження на кредитні спілки є. Цей законопроект ми повинні просити відправити на доопрацювання автора.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто ще наполягає на виступі? Будь ласка, Клименко мікрофон.
16:17:17
КЛИМЕНКО О.І.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Взагалі, коли йде розмова про захист вкладників, як споживачів, то треба все-таки розглядати в цілому весь фінансовий сектор і сектор фінансових послуг. Да, звичайно, можна було б дуже багато чого корисного внести і у зміни Закону „Про кредитну кооперацію”.
Але що мене сьогодні здивувало? Те, що те лобі, яке дуже широко представляє на всіх рівнях, державних рівнях інтереси банківської галузі, вони хочуть, щоб цей закон не був прийнятий. А чому? Тому що да, дійсно у нас сьогодні є і існує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Але коли на рівні уряду розглядалися такі пропозиції, коли була схвалена концепція, про яку я казав ще у червні 2006 року, то банкіри і близько не допустили. Хто такі, як вони сказали, є члени кредитної кооперації?
Тому, якщо мова йде сьогодні, що у нас вкладників і депозитів більше 250 мільярдів, і мова йдеться про те, що на депозитних вкладах кредитних установ близько 3 мільярдів, але 2 мільйона людей чекають нашої державної підтримки і захисту, то я можу одне тільки сказати: да, дійсно десь приблизно 8 відсотків це тих кредитних установ, які є недобросовісними, які використовують усі надані державної можливості залучати ці кошти і у шахрайський спосіб ошукувати людей. І з боку держави, а особливо правоохоронних органів такої діяльності наглядової не відбулося. Саме через Фонд гарантування вкладів відбудеться очищення від тих самих кредитних установ, які надають такі послуги через маніпуляцію як зовнішньої реклами, як недобросовісної реклами. І саме головне, що ми зможемо очистити, тому що обов`язково є участь членів цих кредитних установ.
І насамперед, якщо ми кажемо за рахунок держави. Та ні! Ми передбачили, що і 1 відсоток, і до регулярного капіталу 0,25 двічі на рік це якраз будуть ті кошти, де саме спрямує саме цей ринок спрямує на подолання цієї внутрішньої кризи.
Тепер щодо того, яким чином держава буде давати допомогу. Та на тих же загальних умовах у вигляді і надання кредитів, але на поверненні основи. Якщо ви кажете, що держава їм дала – це я звертаюся до Станіслава Михайловича – держава надала дуже багато. В першу чергу, що вони не сплачують податки і тому якраз ми сьогодні… я прошу вас, щоб ми підтримали сьогодні цей ринок, і саме головне – підтримали тих незахищених верств населення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення проекту Закону про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок завершено (реєстраційний номер 3265). Комітет пропонує прийняти його за основу з подальшим опрацюванням, з урахуванням тих пропозицій, які… Що, що?
Що, доповідь від комітету? Я не зрозумів. Ми вже обговорили, вже завершили питання.
Шановні народні депутати! Прошу уваги! Я ставлю на голосування проект постанови… проект Закону України про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок (реєстраційний номер 3265) прошу голосувати за основу.
16:21:09
За-155
Рішення не прийнято.
На повторне перше читання, будь ласка, пропозиція така. Прошу проголосувати. На повторне перше, реєстраційний номер 3265.
16:21:35
За-274
Рішення прийнято.