Василь Волга. Підсумки 100 днів роботи нового керівництва Держфінпослуг
6 липня 2010 року у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція Голови Держфінпослуг Василя Волги на тему «Підсумки ста днів роботи нового керівництва Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України». Нове керівництво Держфінпослуг ознайомило представників ділової преси України з результатами своєї роботи протягом вищеназваного періоду.
Доброго дня. Я звітуватиму про те, як відпрацював 100 днів новий склад регулятора.
Почнемо з того, що нова команда, яка прийшла працювати до Держфінпослуг 100 днів тому назад , поставила перед собою два завдання, вірніше, завдання були сформульовані прем’єр-міністром України при формуванні нової команди. Перше і саме головне — це забезпечити надійний захист майнових прав громадян. Основною домінантою роботи Держфінпослуг протягом усіх ста днів і був захист майнових прав громадян, відповідно жорстка робота щодо наведення порядку, у першу чергу, із платіжною дисципліною з боку учасників ринків. Друге — це завдання збільшити капіталізацію ринку небанківських фінансових послуг за три роки у 10 разів. Відповідно для досягнення цих цілей були вжиті певні заходи. Для початку був сформований новий склад, внесені зміни до керівного складу Комісії. Проводилась робота з посилення політичної, операційної і фінансової незалежності регулятора відповідно до європейської практики. Це, до речі, магістральний напрямок, який започатковано низкою законопроектів… Основна робота в розумінні законотворчості рухається по наступних напрямках. Це посилення політичної, фінансової та операційної (інституціональної) незалежності регулятора, світова практика За цей час ми встигли побувати в Португалії, Іспанії, Італії, Німеччині, Франції, і скрізь, де діє потрійна система регулювання ринків, регулятори мають дуже високі рівні фінансової, операційної (інституціональної) та політичної незалежності. В цьому напрямку підготовлені проекти законів, які частково пройшли погодження і вже знаходяться у Верховній Раді, частково проходять погодження. Це проекти законів про внесення змін до Закону про державну регуляторну політику щодо незалежності регулятора по цілому ряду напрямків. Тут потрібно віддати належне, що попередній склад Комісії також доволі активно працював в цьому напрямку, але не підійшов до стадії реалізації в парламенті цієї ідеї. Це введення платежів нагляду, знову ж таки проекту, і робота з Міністерством фінансів. Всі погоджуються, окрім Міністерства фінансів, яке блокує роботу. Політична незалежність регулятора — це незалежність від коаліційних домовленостей в тому розумінні, що керівництво регулятора має призначатися конституційною більшістю Верховної Ради за поданням Президента.
Також за цей час завершено роботу над концепцією пруденційного нагляду, розроблено Концепцію реформування системи кредитної кооперації. Якщо концепція пруденційного нагляду перейшла в проектну стадію, то Концепція реформування кредитної кооперації йде зараз на погодження та оприлюднення.
Підготовлено проекти розпорядження Кабінету Міністрів України про механізми рефінансування проблемних кредитних спілок. Ну, напевно, один із найбільш болючих моментів — це рефінансування хворих кредитних спілок, які ще можна вилікувати, скажемо так. Буквально на цьому тижні ми закінчили остаточно консультації з профільним віце-прем’єром Сергієм Тігіпко з цього приводу і остаточна консультація, яка у нас відбулася у минулу п’ятницю з Національним банком дає можливість сподіватися саме на те, що на наступному тижні ми отримаємо розпорядження Кабінету Міністрів про рефінансування кредитних спілок в розмірі 100-120 млн. грн. Це не вирішить, звичайно, усі питання кредитної кооперації у погашенні заборгованості у 1,5 мільярда, але це врешті-решт дасть механізм для тих кредитних спілок, які ще можна врятувати.
Також принциповим досягненням за цей час є створення робочої групи при Кабінеті Міністрів щодо підготовки пропозицій до бюджетної резолюції з внесенням 1,5 мільярда гривень у бюджет наступного року для компенсації безнадійної заборгованості вкладників кредитних спілок. Механізми, які запропоновано до розпорядження Прем’єр-міністру, — це створення державного підприємства, державної факторингової компанії, яка буде викуповувати у громадян України права вимоги до кредитних спілок, які регулятор віднесе і кваліфікує як безнадійну заборгованість. У свою чергу відбуватися це буде у такий спосіб. Зараз іде паралельна робота із профільним Комітетом Верховної Ради, із групою, яка готує бюджетну резолюцію. В разі позитивного вирішення цього питання буде створено держпідприємство при Держфінпослуг. Це держпідприємство на наступний рік отримає безвідсотковий кредит з державного бюджету (ми пропонуємо в розмірі півтора мільярдів гривень). Держпідприємство буде викуповувати право вимоги від громадянина до кредитної спілки в розмірі тільки тіла депозита без відсотків (бо з відсотками державний бюджет зараз не потягне). І з свого боку це буде відбуватися з одночасним отриманням права вимоги цим державним підприємством від кредитної спілки до її боржників. І далі вже ця факторингова компанія має працювати, вживаючи всіх передбачених законом заходів, для того щоб отримати від боржників гроші і повернути їх до державного бюджету України. Запропонована така схема, вона вже виписана, іде робота щодо реалізації цього проекту.
Тут також слід віддати належне активній роботу регулятора протягом цих 100 днів з асоціаціями ошуканих вкладників. Я дав всі необхідні розпорядження, цю роботу необхідно посилювати максимально і, використовуючи сьогоднішню конференцію, я хотів би звернутися до вкладників, які загубили свої вклади в кредитних спілках, звернутися до керівників асоціацій, які вже десь стихійно, десь більш системно працюють в Україні. Працювати щодо отримання цих коштів на погашення цієї заборгованості потрібно разом і системно. Мені як Голові регулятора потрібна допомога. Саме громадська допомога у тому, щоб ці кошти ми з вами все ж таки отримали. Так, дійсно, прем’єр-міністр прийняв до уваги всі аргументи, які мною були викладені, і підтримав саме механізм виділення цих півтора мільярдів гривень. Але ще потрібно прийняти рішення, щоб увесь Кабінет Міністрів, всі міністри, усвідомлюючи те, що у когось буде забиратися потрошечку, щоб всі погодились на те, що бюджетна резолюція буде схвалена Кабінетом Міністрів і буде подана до Верховної Ради. Ще потрібно отримати рішення Верховної Ради при голосуванні за бюджет наступного року. В даному випадку в межах Конституції та законів України будь-який громадянин України, який загубив свої кошти в кредитній кооперації, має право відповідно до Закону про звернення громадян звертатися до органів державної влади, вимагаючи відповіді та допомоги у вирішенні своїх питань. Юридичною підставою для вирішення цієї проблеми (і я знов таки звертаюсь до громадян, які ошукані в кредитній кооперації) є перша стаття Конституції, яка визначає Україну як соціальну державу, і стаття Цивільного Кодексу № 1177. Я вам зацитую цю статтю, звучить вона так: «Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину. Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюється законом». Цього закону нема, але ніхто не забороняє всі ці механізми передбачити в Законі про державний бюджет України, як зрештою робиться по відношенню до решти Законів і Закону про державний бюджет України. Вирішити це питання можливо, паралельно вирішуючи проблематику створення фонду гарантування вкладів та законодавчо закріплюючи механізм рефінансування кредитних спілок. Тоді ми з вами вичистимо ринок, повернемо людям гроші і кредитна кооперація зрештою буде знаходитися в тому стані, який, на нашу думку, є придатний до вживання.
Також звертаюсь до громадян, до лідерів асоціацій ошуканих вкладників: регулятор це усвідомлює, є усвідомлення цього у Кабінету Міністрів України, що держава повністю винна в тому, що люди загубили свої гроші. Держава дозволила фінансування кредитної кооперації в такому кострубованому вигляді, без фонду гарантування вкладів та законодавчо передбаченої процедури рефінансування у разі виникнення проблем. Держава винна повністю в тому, що відбулося. Держава має за це розрахуватися. Ми це можемо зробити, але мені потрібна допомога. Простіше кажучи, я звертаюсь за цією допомогою до громадян України і до тих асоціацій, які загубили свої кошти: потрібен оцей самий громадський тиск на органи державної влади для того, щоб питання було вирішено.
За ці сто днів при Держфінпослуг створено два державних підприємства: інформаційно-технічний центр та інститут розвитку фінансових ринків в Україні. Ідея створення інституту була давно в повітрі і в регуляторі вона давно обговорювалася, тільки ми ніяк не могли підійти до реального втілення цієї процедури. Ідея створення реального інституту, який буде протягом двох-трьох років, як ми зараз обраховуєм це за бізнес-планом розвитку інституту, стане навчальним закладом четвертого рівня акредитації. Бо трошки дивно: податкова адміністрація має свій інститут, митна служба має свій інститут, при тому, що їх завдання просто вибивати і працювати на державний бюджет методом фіскального тиску, навіть вони придумали для себе таку формулу, а тут доволі тонка сфера, яка потребує доволі високого рівня компетентності як з боку регулятора, так і з боку учасників ринків, вона не має свого інституту. Аналіз того, у який спосіб відбувається навчання учасників ринків у всіх інститутах, які взяли на себе це зобов’язання, щоб навчати людей, демонструє, що дуже часто навчання відбувається за формальною ознакою і здебільшого факультативно, тобто у людей нібито гроші беруться, а насправді це навчання дуже формально, а не реально.
Щоб зекономити час, з іншою інформацією ви можете ознайомитись з прес-релізу. Перейдемо до запитань.
Сесія запитань.
Стосовно введення тимчасових адміністрацій у кредитні спілки.
Наприклад, кредитна спілка «Флагман» продемонструвала, з чим ми зіткнулися, коли міліція чинила опір виконанню обов’язків працівникам центрального апарату Держфінпослуг. Вони там зараз надзвичайно впираються проти роботи тимчасового адміністратора, але вже досягнуто домовленості із профільним віце-прем’єром, Володимиром Леонідовичем Сівковичем з питань відповідної наради за участю всіх силових структур. Ми зараз відпрацьовуємо єдину модель ведення тимчасових адміністраторів, щоб подібних речей більш не було. Бо за нашою інформацією спілка «Флагман» створила фірму під назвою «Флагман Н», на яку вже перекинуто всі проблеми, тобто люди вже мають право вимагати не від «Флагмана», а тільки від цієї фірми «Флагман Н», яка незрозуміло, де, незрозуміло, що, і кошти дуже активно виводяться від цієї кредитної спілки «Флагман». Наше намагання ввести туди тимчасову адміністрацію саме в той момент, коли ідуть всі фінансові оборудки для того, що припинити цей процес крадіжництва у людей коштів, напоролося на те, що і суди, виявляється, там, і міліція, виявляється, там, і прокуратура місцева, виявляється, там. І для того, щоб просто ввести туди тимчасову адміністрацію, цілий день я працював тут, і з центральними органами виконавчої влади, силовими структурами, які просто-напросто через коліно ламали своїх підлеглих, які знаходяться там, в місті Миколаєві. Тобто це другий напрямок, у якому необхідно працювати. Тобто з одного боку це і якість тимчасових адміністраторів, і їх кількість, а з іншого боку — це, відповідно, робота щодо підстраховки з боку силових структур та судової системи для того, щоб введення тимчасової адміністрації було вчасно, було можливим в принципі і виконала свою функцію, яка ставиться перед тимчасовими адміністраторами.
Стосовно фінансової піраміди «Кінгз кепітал».
…
Не критикуючи попередній склад Комісії, все ж таки хотів би задати питання: коли регулятор відповідає за в тому числі і нормотворчу роботу в галузі тієї компетенції, яка йому відведена законом та Положенням про Комісію, як можна було допустити роботу кредитних спілок, кредитної кооперації в такому вигляді, в якому вона є, де простір для шахраїв просто необмежений? Виникає низка питань. І чи дійсно фахово виконували свої обов’язки ті, хто займав посади до цього.
От носительно моратория на выдачу вкладов проблемных кредитных союзов.
С Национальным банком мы договорились обо всем. Весь вопрос теперь в том, что нам необходимо получить (оно забуксовало в Министерстве финансов) распоряжение Кабинета Министров о рефинансировании. Мы и дальше настаиваем на том, что в случае введения временной администрации в кредитный союз по решению временного администратора мораторий на привлечение, на выдачу, т. е. либо одна лицензия останавливается, либо вторая останавливается, это в обязательном порядке делаться будет. Когда это начнет происходить — я надеюсь на следующую неделю. То есть возможно, что со следующей недели мы получим распоряжение Кабинета Министров. Уже есть перечень не самых тяжелых кредитных союзов по данным пруденциального надзора. Будет останавливаться действие лицензий на привлечение вкладов, будет дано рефинансирование. А далее они кредитуют под надзором регулятора, временный администратор работает, повышается уровень капитализации, мы получаем все необходимые нормативы по двадцати позициям, после этого снимается временная администрация и возвращается лицензия на привлечение вкладов. Мы вылечили кредитный союз.
Стосовно новоствореного державного підприємства, яке буде викупляти невиплачені борги громадян. Чи можна вважати його початком створення фонду гарантування вкладів?
Нет, это другое. Касательно фонда гарантирования вкладов физических лиц мы пошли по пути законопроекта, поданного Александром Клименко. В первом чтении законопроект проголосован. Сейчас он находится в Кабинете Министров. Его нужно существенно дорабатывать. Мы уже решили, там есть целый ряд моментов, в этом законопроекте. По нашему мнению, по мнению Комиссии, администрирование это фонда будет очень дорогое и по этой причине нужно вносить ряд изменений. Мы их подготовили, мы вносим. Это будет единоразовая акция, которая должна растянуться не более чем на год. А фонд гарантирования будет действовать постоянно. Это отдельно регулируется законом, который сейчас принят в первом чтении. В отношении этого госпредприятия и возвращения денег гражданам, которые потеряли свои деньги в кредитных союзах, это будет единоразовая акция. За год мы должны компенсировать гражданам потерянные деньги и будем надеяться, что Божьей милостью нам удастся создать такую кредитную кооперация в Украине, которая наберет таких же размеров, как, предположим, кредитная кооперация в Соединенных Штатах Америки.
Стосовно звернень вкладників з пропозицією залишити свої вклади у розпорядженні державного підприємства, яке дасть відповідні гарантії.
Если мы реализуем эту схему, то они и так нам все оставят, т. е. мы будем покупать право требования.
С тосовно долі проблемних кредитних спілок та співпраці регулятора з асоціаціями кредитних спілок.
В отношении кредитной кооперации. Вы понимаете, какая история получается интересная в работе с ассоциациями. Работать будем обязательно, работать будем системно. Но вот в чем фокус получается. Это происходит на всех финансовых рынках. Где мы больше сердцем проникаемся проблематикой финучреждений, то там больше страдают вкладчики, где мы больше проникаемся проблемой вкладчиков, тогда больше страдают финучреждения. То есть эта работа в конечном итоге будет строиться «между капель». Мы будем выслушивать и ассоциации в обязательном порядке. Но пока все предложения, я подчеркиваю — все предложения, которые были предложены от ассоциаций в отношении новой Концепции кредитной кооперации (особенно крупными кредитными союзами, особенно ассоциациями, которыми руководят собственники крупных кредитных союзов, их руководство) были в одну сторону: все они были мимо вкладчиков кредитных союзов, они все были в пользу кредитных союзов. По этой причине мы будем работать, сотрудничать будем, но в жестком диалоге. Давайте назовем это так.
В отношении КС «Украина» скажу вам так. Мы очень детально следим за ситуацией, которая там сложилась. Если все же нам удастся реализовать модель выкупа задолженностей, если нам удастся создать государственную факторинговую компанию, проще говоря, если государство рассчитается с вкладчиками, которые пострадали в этом, все будет в порядке. У кредитного союза «Украина» полностью выкупится проблемный портфель с одной стороны, с другой стороны, у кредитного союза «Украина» полностью будет отобрано право требовать на такой же объем по проблемным кредитам, вы получите абсолютно чистый, без вкладчиков и дебиторов кредитный союз «Украина», и можете начинать все с начала. А те люди, которые привели к подобному положению вещей, будут разбираться с компетентными органами.