Конференція «Робота кредитних спілок в світлі нового закону України «Про кредитні спілки»

16 та 17 листопада у конференц-залі «Симфонія» київського готелю «Опера» відбулася конференція «Робота кредитних спілок в світлі нового закону України «Про кредитні спілки», організована Проєктом «Кредитування сільськогосподарських виробників (КЕП)» в Україні. Конференція зібрала майже 100 лідерів та представників кредитних спілок з усієї України. Участь у конференції взяли також представники Проєкту «КЕП», Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, асоціацій кредитних спілок НАКСУ і ВАКС. Модерував засідання заступник директора Проєкту «КЕП» Іван Вишневський.

Від НАКСУ у конференції брали участь президент Петро Козинець, віцепрезидент Людмила Кравченко, працівники Виконавчої дирекції.

Конференцію відкрив вітальний виступ Єви Сержиньскої, директора Проєкту «КЕП», яка стисло зупинилась на поточній діяльності Проєкту, подякувала кредитним спілкам за продовження роботи у воєнних умовах та співпрацю зі Всесвітньою фундацією КС.

14 липня цього року був прийнятий новий закон «Про кредитні спілки», який містить багато змін та викликів. Тому метою конференції стало «обговорення новацій і пошук консенсусу для подальшої роботи».

Захід продовжило поетапне обговорення майбутнього кредитних спілок у світлі нового закону. Директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України Сергій Савчук у своєму виступі перелічив можливості, що відкриває новий закон для КС, зокрема, НБУ буде продовжена робота у напрямку створення системи гарантування для КС, відповідний законопроєкт перебуває в аналітичній стадії. Також представник Нацбанку запевнив, що усі нормативні акти, які готує регулятор у зв’язку з прийняттям нового закону «Про кредитні спілки», не прийматимуться з поспіхом, без активного громадського обговорення та урахування думки ринку. А також зазначив, що кредитні спілки мають привілейоване становище, бо мають час, аби почати працювати за новим законом. Санкції застосовуватимуться лише з 1 липня 2024 року.

Тему гарантування вкладів продовжив виступ Ольги Білай, заступника директора розпорядника ФГВФО, яка наголосила, що створення системи гарантування є невідворотнім майбутнім для КС і є другим кроком після повноцінного напрацювання нової законодавчої та нормативної бази. Еквівалентний захист вкладників КС нарівні з вкладниками банків є найкращою світовою практикою з одночасним підвищенням фінансової грамотності вкладників і позичальників. Законопроєкт про систему гарантування, напрацьований спільно з НБУ, базується на новому законі «Про кредитні спілки», його подання для розгляду до Верховної Ради планується у наступному році.

Президент НАКСУ Петро Козинець у своєму виступі подякував Проєкту «КЕП» за можливість зібратися вперше за тривалий час, а також висловив щиру вдячність кредитним спілкам, які, попри бомбардування та усі негаразди воєнного часу, продовжують працювати.

Щодо нормативної творчості було зазначено, що, наряду з підтримкою асоціацією певної кількості законотворчих новацій, деякі з них у часи війни зовсім не на часі. Президент НАКСУ звернувся до представників Нацбанку з проханням згадати про Білу книгу, яка так широко пропагувалася перед передачею небанківського фінансового ринку під регулювання Нацбанку і у якій перш за все підкреслювався диференційований підхід до регулювання діяльності кредитних спілок, а про примусовий вихід з ринку маленьких кредитних спілок, що зараз реально відбувається, не йшлося. Так, невеликі КС у сільському районі з активами в 2-5 млн грн є абсолютно життєздатними установами, які надають у часи війни надзвичайно актуальні послуги тисячам громадян.

Якщо на момент прийняття під регулювання НБУ на ринку працювало близько 300 КС, то сьогодні їх 143, з яких значна частина не працює. За умови нинішніх нормативних вимог спілки, які мають в активах до 10 млн грн, фактично вижити не можуть. На сьогодні в Україні діють 65 комерційних банків, і якщо ринок не буде почутий, за рік-півтора кількість КС зрівняється з кількістю банків. На завершення виступу Петро Козинець висловив надію, що усі ми переживемо страхіття війни і знайдемо порозуміння з Національним банком у плані регулювання.

Ольга Тугай, президент ВАКС, привітала та подякувала учасникам зібрання, НБУ та ФГВФО, і висловила сподівання, що дана конференція відкриє нові можливості і підсилить думки про те, що потрібно працювати далі.

Після обговорення теми «Кредитні спілки в нових регуляторних умовах: загальне бачення» учасники конференції перейшли до сесії презентацій. Її розпочав виступ «Майбутня архітектура нормативно-правових актів, які регулюватимуть діяльність кредитних спілок» директора департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ (ДМРДНФУ) НБУ України Сергія Савчука. Доповідач презентував архітектуру нормативно-правових актів (НПА), які регулюватимуть діяльність КС, починаючи з 1 січня 2024 року, а також ознайомив присутніх із загальним блоком НПА, які будуть спільними для усіх учасників небанківського фінансового ринку.

Спеціальний блок нормативно-правових актів представив Олексій Онищенко, начальник управління методології регулювання окремих ринків небанківських фінансових послуг ДМРДНФУ. Готується 6 основних НПА для кредитних спілок, що стосуються регулювання діяльності кредитних спілок, зокрема, нормативів, вимог до системи управління КС, кредитних ризиків, пов’язаних осіб, ліквідації КС за рішенням загальних зборів, а також модельного статуту. У ході виступу доповідач відповів на велику кількість запитань учасників ринку.

Тему застосування заходів впливу, раннього втручання та коригувальних заходів на ринках небанківських фінпослуг висвітлив Костянтин Приходько, заступник начальника управління загальної методології регулювання ринків небанківських фінансових послуг ДМРДНФУ. Він зазначив, що громадське обговорення відповідного положення завершено, отримано зауваження від учасників ринку. Ключова новація - розмір інструментів впливу на учасників ринку збільшено. Для КС як одного з найбільш ризикових сегментів ринку запроваджуються заходи раннього втручання та корегування. Тема застосування заходів впливу викликала багато запитань з боку учасників ринку.

Також Костянтин Приходько виступив із презентацією на тему «Авторизація надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг». Було зазначено, що громадське обговорення Положення про авторизацію триває. Планується, що Положення набере чинності з 1 січня наступного року. Доповідач докладно розповів про оновлений механізм ліцензування, його види та вимоги, представивши матрицю вимог до КС, особливості видачі ліцензій, зміни у вимогах до плану діяльності до КС, врегульоване питання аутсорсингу. Дана тема також викликала чимало запитань від учасників засідання, відбулося активне обговорення.

Про нові вимоги до звітування кредитних спілок ішлося у презентації начальника управління нагляду за кредитними спілками Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг Ігоря Невінчаного та Оксани Соломчак. У зв’язку з прийняттям нового закону про кредитні спілки відбудуться зміни у файлах звітності (їх кількість зменшено), звітність стає більш деталізованою, повною та прозорою, такою, що відповідає міжнародним стандартам, практикам нагляду та потребам регулятора. Доповідач зазначила, що таким чином буде досягнуто більш ефективний нагляд за кредитними спілками, а також забезпечено уникнення дублювання інформації. А оптимізація регуляторного навантаження шляхом запровадження узгодженого набору звітних показників дозолить зменшити кількість уточнюючих запитів від регулятора. Перспектива запровадження нових вимог до звітування викликала активний та різкий негативний відгук залу і жваве обговорення питання.

Наразі йде активна підготовка до підключення кредитних спілок до системи гарантування вкладів. З презентацією на тему «Концепція майбутньої системи гарантування вкладів кредитних спілок. Вимоги до бази вкладників» виступив Олексій Черниш, завідувач сектору моніторингу небанківських фінансових установ департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків ФГВФО. Доповідь складалася двох частин: про основні елементи концепції та про вимоги до формування бази вкладників. Для створення фонду гарантування для КС існують умовно об’єктивні та законодавчі передумови. Беручи до уваги незворотність європейського курсу, закріплену Конституцією, фонд гарантування буде створено відповідно до 49-ї євродирективи. Передбачається, що усі кредитні спілки зі стандартними ліцензіями стануть учасниками фонду гарантування, гарантована сума становитиме 100 тис. грн. У планах – доведення розміру відшкодування до банківського рівня. Також доповідач зупинився на розмірі початкового збору, перспективі покриття усіх вкладів КС, перелічив вимоги до КС – учасників фонду. Наразі проходять консультації та погодження щодо дати введення в дію закону про систему гарантування для кредитних спілок – умовно визначено 1 січня 2025 року.

Щодо вимог до бази даних вкладників було, зокрема, зазначено про необхідність призначення відповідального працівника, який займатиметься даним ідентифікатором.

Віцепрезидент НАКСУ Людмила Кравченко поставила запитання стосовно гарантованої суми: відповідно до законодавства ЄС вкладники КС та банків, які перебувають під гарантійним захистом, мають однакове покриття. І звернулася з проханням дотримуватися справедливих підходів, європейських принципів та поширити цю практику і на кредитні спілки України, оскільки вкладники українських банків мають 100-відсоткове покриття. У середині 2010-х років кредитні спілки дуже сильно постраждали в ході очищення банківської системи. Зараз вкладники КС позбавлені будь-яких гарантій, кредитні спілки перебувають під посиленим регулюванням з боку держрегулятора, тому вкладники КС заслуговують на те, щоб на них поширювалися рівноправні можливості, як і для вкладників банківської системи.

Завершувала перший день конференції сесія запитань-відповідей щодо нового закону «Про кредитні спілки». Члени НАКСУ після закінчення сесійного дня мали можливість поспілкуватися між собою та керівництвом НАКСУ в офісі асоціації у теплій неформальній обстановці.

Наступний день роботи конференції відкривала презентація Андрія Дягілєва, головного спеціаліста з управління Проєкту «КЕП», про «Ризики і комплаєнс у Законі України «Про кредитні спілки». Він докладно розповів, для чого у кредитних спілках запроваджується управління ризиками і комплаєнс (свідомий підхід до керівництва організацією), обґрунтувавши сказане результатами опитування.

Актуальну корисну інформацію щодо проведення загальних зборів відповідно до нового закону надали присутнім віцепрезидент НАКСУ Людмила Кравченко та президент ВАКС Ольга Тугай.

Очільниця ВАКС, зокрема, презентувала власне бачення процедури проведення загальних зборів, зупинилася на змінах у законі щодо процедури їх проведення, даті, видах та способах. Людмила Кравченко зазначила, що стосовно дати проведення зборів НАКСУ було зроблено відповідні запити, та поінформувала присутніх про отриману від держреєстратора інформацію. Також віцепрезидент НАКСУ надала всебічну консультацію щодо процедури проведення загальних зборів членів КС, ряд практичних рекомендацій та звернула увагу на усі важливі моменти у ході підготовки, скликання та проведення загальних зборів.

Дане питання є сьогодні є вкрай актуальним для кредитних спілок, зважаючи на оновлене законодавство, тому після завершення презентацій воно також активно обговорювалося учасниками конференції спільно зі спікерами.

Тему приведення внутрішніх документів у відповідність до нового закону висвітлила юрист ВАКС Оксана Говорущенко. Передусім ідеться про статут КС, коли кредитні спілки мають вибір між власним чи модельним статутом. Власний статут необхідно привести у відповідність до нового закону або працювати на підставі модельного статуту, який наразі перебуває у стадії підготовки регулятором. Доповідач надала конкретні рекомендації, як адаптувати внутрішні документи, а саме Положення про загальні збори, Положення про наглядову раду (колишню спостережну раду), Положення про правління, Положення про кредитний комітет до вимог оновленого законодавства.

Після завершення сесії презентацій відбулися панельні дискусії членів асоціацій кредитних спілок.