25 листопада

НАКСУ взяла участь в міжнародній конференції “Перспективи розвитку кредитних спілок в Україні: міжнародний досвід та українська практика”, яку організували Міністерство аграрної політики, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України за підтримки проекту ЄС ТАСІС “Надання підтримки малим і середнім підприємствам на селі” та канадської Програми зміцнення кредитних спілок в Україні.

Мета конференції – виробити принципи створення вітчизняної системи кредитних спілок з урахуванням кращого зарубіжного досвіду а також знайти шляхи вирішення гострих проблем кредитної кооперації.

Перед учасниками заходу, що проходив напередодні роковин голодомору 1932-33 років, виступив Микола Жулинський. У своїй промові народний депутат нагадав що українське село й досі не відновилося після десятиліть більшовицької руйнації. Пан Жулинський висловив сподівання, що кредитні спілки, до відродження яких він і його родина теж мають відношення, можуть стати саме тим механізмом, який поверне життя в наші села.

Зараз за вказівкою Кабінету Міністрів ряд державних комітетів та міністерств за участю Нацбанку України та Національної асоціації кредитних спілок України розробляють концепцію розвитку системи кредитної кооперації. До кінця року ця концепція має бути подана на затвердження Уряду.

Це вже друга конференція, що знайомить українських фахівців з цінним світовим досвідом будівництва та діяльності систем кредитних спілок. Центральною подією першого форуму, що пройшов 21 жовтня, в День кредитних спілок, стала презентація польської Каси Крайової.

Цього разу слухачам запропонували відразу низку доповідей. Генеральний директор канадської Програми зміцнення кредитних спілок в Україні Володимир Кісь розповів про досвід кредитних спілок Канади, керівник проекту GTZ Бернард Вендель представив систему ощадно-кредитних кооперативів Угорщини, про польську систему кредитних спілок розповів представник польського Товариства взаємного страхування кооперативно-ощадних кас (TUW SKOK) Даріуш Кіянка. З європейським досвідом кооперативного кредитування малих та середніх підприємств ознайомив керівник проекту ЄС ТАСІС “Надання підтримки малим і середнім підприємствам на селі” Гарі Роше.

Закінчилася робоча частина конференції обговоренням учасниками моделі кредитних спілок в Україні.

Своє занепокоєння хаосом в підпорядкуванні кредитних спілок висловив голова ради Полтавської асоціації кредитних спілок Владислав Гончаренко. – Одні спілки входять до Національної асоціації, інші – до Всеукраїнської чи до обласної, треті можуть бути членами і загальнонаціональної і обласної... Є питання, які можна вирішити на рівні області, а є питання, які треба вирішувати на національному рівні, але обласні асоціації там ніяк не представлені. Склалося враження, що Національна асоціація не помічає обласних асоціацій, як явище, тому, що вони не вписуються у загальну концепцію. Якщо ми будуємо загальнонаціональну систему, нам треба сідати за стіл переговорів, – закликав пан Гончаренко.

Віце-президент НАКСУ Людмила Кравченко застерегла, що місцеві (обласні) кооперативні банки (створення яких є одним з пріоритетів проекту ЄС ТАСІС) можуть нести загрозу кредитним спілкам. Зараз кредитні спілки добиваються права надавати розширений спектр послуг своїм членам, щоб стати конкурентноздатними з банками. Якщо місцеві кооперативні банки переберуть на себе надання ряду послуг, кредитні спілки можуть опинитися перед загрозою перетворитися у філіали цих банків. Тому є сенс створити лише загальнонаціональний кооперативний банк, послугами якого користувалися б і членами якого були б кредитні спілки. Також пані Кравченко висловила незгоду з тим, що з боку зарубіжних програм фінансової допомоги нав’язується думка про невідворотність злиття малопотужних кредитних спілок і зменшення їх загальної кількості. Зокрема, серед планів, які виголошуються, зазначено, що до 2010 року кількість КС має скоротитися з понад 700 до 300 кредитних спілок. Тим самим відкидається ринковий принцип саморегуляції. — “Я хочу запитати, хто з присутніх тут представників кредитних спілок готовий бути в складі тих 400 спілок, які через кілька років перестануть існувати? Нам фактично пропонують розрахуватися на “перший, другий”.

Приклад організації угорського кооперативного Такарек-банку навів Бернард Вендель. Цей банк, що став п’ятим за розміром у країні і спеціалізується на кредитуванні сільськогосподарських виробників, малих та середніх підприємств, виконує роль головної установи. При цьому, членами Такарек-банку можуть бути і ощадно-кредитні кооперативи, і регіональні кооперативні банки.

Андрій Оленчик, директор департаменту нагляду за кредитними установами Держфінпослуг, запевнив, що робоча комісія з розробки моделі кредитних спілок дійшла висновку про доцільність залишити на першому рівні (робота з членами КС) один вид кредитних кооперативів – кредитні спілки. Але для того, щоб вони могли закрити все поле фінансових послуг, потрібно суттєво розширити спектр фінансових послуг, передусім дозволити в спілках членство юридичних осіб тощо. Все це вимагає значних змін законодавства.

Про те, яким буде другий рівень структури кредитних спілок і хто на ньому знаходитиметься, ще можна сперечатися. Якщо це будуть Об’єднані кредитні спілки (ОКСи), то їхню діяльність регулюватимуть закони про кредитні спілки, а якщо кооперативні банки, то вони підлягатимуть банківському регулюванню. Для завершення системи кредитних спілок обов’язково будуть створені загальнонаціональні стабілізаційна програма, механізм гарантування вкладів і сервісна інфраструктура.