Порівняно з величиною України та її 50-ти мільйонного населення сектор кредитних спілок в ній (зі 105 КС - членами НАКСУ та 150 іншими зареєстрованими та діючими кредитними кооперативами) знаходиться на самому початку свого розвитку. Незважаючи на це, завдяки інтенсивній міжнародній допомозі, особливо зі сторони урядів США та Канади, вдалося створити ядро діючих спілок.
Це стосується, передусім, групи спілок НАКСУ, зусилля якої спрямовані на те,
щоб на своїй базі створити передумови для розвитку кооперативного фінансового
об'єднання на Україні. Щодо інших КС є надто мало відомостей, щоб можна було
судити про них. Але навіть і тут мають місце достатньо ефективно функціонуючі
кооперативні інститути. На даний момент КС не підлягають державному нагляду.
Національний банк України, хоч і отримує звітність від окремих інститутів, усе
ж-таки не охоплює всі КС своїм моніторингом.
При оцінці розвитку КС необхідно брати до уваги той факт, що рамочні умови були
явно несприятливими для розвитку кооперативного фінансового сектора. Наряду
з тими складностями, що завжди супроводжують створення фінансового сектора,
кооперативний розвиток був значно ускладнений додатковими факторами. Даному
розвитку особливо не вистачало загальної політичної підтримки, достатньої правової
впевненості, професійної та контролюючої підтримки з боку Держадміністрації
та НБУ, податкової рівноправності з іншими фінансовими інститутами, а також
фінансових та кадрових ресурсів. Урядові органи та НБУ, а також і деякі міжнародні
донорські інститути, що надавали підтримку у фінансовому секторі, були сфокусовані
виключно на секторі комерційних банків. Таке положення частково збереглося і
по сьогоднішній день.
Звичайно, існує велика кількість підстав для недостатнього розуміння ролі кооперативного
фінансового сектора, до того ж, певну роль відіграють також не цілеспрямована
зацікавленість чи недостатня інформація щодо кооперативних фінансових організацій.
Власні дослідження у 1998 р. та нещодавні дослідження за 2000 р., що були відображені
в проекті та виконані за дорученням USAID для підготовки нового американського
проекту, показали, що на Україні існують потреба і потенціал, необхідні для
створення КС, особливо у сільській місцевості. Вищезгадані дослідження в рівній
мірі показали, що цей потенціал необхідно розвивати у найближчий час не лише
власними зусиллями українських КС, але й залученням подальшої зовнішньої підтримки
зі сторони держави та міжнародних донорських організацій.
Передусім слід назвати наступні найважливіші досягнення за останній рік, у яких
важливою умовою залишалось подальше розширення сектору КС:
- Декрет Президента України від 22.06.99 р. з вимогами до уряду у найкоротший термін вжити заходи, спрямовані на прийняття закону про КС. Парламент вже розглядає Законопроект щодо КС, який виконує, по меншій мірі, мінімальні вимоги щодо правової основи для діяльності КС. У законопроекті про фінансові послуги готується включення КС у загальний фінансовий нагляд.
- Політичні та адміністративні кола з посиленою активністю займаються питанням кооперативів. У кооперативах і, передусім, в КС вони бачать у найвищій мірі важливий інструмент майбутньої регіональної політики розвитку, особливо у сільській місцевості. Договір з Німецьким урядом про співробітництво є вираженням цієї політичної зміни. З метою надання допомоги по усуненню існуючого інформаційного дефіциту про кооперативи буде проведено відвідування Німеччини офіційними українськими представниками. Без однозначної підтримки законодавством, урядом та НБУ міжнародна підтримка буде малоефективною.
- НАКСУ займається розробкою власної концепції розвитку КС. Це має надати необхідну прозорість намірам щодо подальшого розвитку та зробити можливими координацію та контроль над діяльністю КС не лише всередині кооперативного сектору, а й у колах широкої громадськості, державних органах та серед міжнародних донорських організацій. Одночасно НАКСУ підкреслює, що вона має намір взяти на себе стратегічне лідерство і що вона більш не дотримується лише стратегічних концепцій тих чи інших міжнародних проектів, що частково відрізняються один від одного. Це значно полегшить координацію і, тим самим, ефективність майбутньої зовнішньої технологічної допомоги.
Досягнуті на сьогоднішній день результати як, наприклад, початкові зміни точки
зору політичних та адміністративних кіл на користь підтримки КС, а також зростання
значення кооперативного фінансового сектору для економічного розвитку передусім
у сільській місцевості свідчать про подальшу зовнішню підтримку системи КС.
Значну, як і раніше, потребу у міжнародній технічній допомозі можна задовольнити,
дуже вірогідно, лише при тісному співробітництві великої кількості донорських
інститутів та інтенсивному узгоджені різних видів даної допомоги. Уряд України
і НАКСУ повинні, зі своєї сторони, виступити з відповідними ініціативами.
Американське агентство з міжнародного розвитку (USAID) а також канадське агентство
(CIDA) ще не прийняли рішення щодо продовження своєї підтримки рухові кредитних
спілок України. Наскільки б не була важливою допомога інших донорських інститутів,
вони навряд чи будуть готовими чи спроможними взяти на себе керівництво всеохоплюючим
та довгостроковим проектом строком щонайменше у 5 років. Якщо вони і візьмуться
за проект, то лише за такий, який буде вирішувати тільки частину проблем. Загальна
концепція підтримки з єдиним керівництвом і контролем над проектом може бути
складена лише тоді, коли USAID та CIDA приймуть рішення щодо продовження своїх
проектів.
В принципі, те саме стосується і німецької підтримки. Вона може запропонувати
передусім технічну допомогу у певних основних областях, які можуть значно просунути
вперед сектор КС у своєму розвитку та пристосуванні до європейських стандартів.
Це, по можливості, має відбуватися у співробітництві з державними та міжнародними
донорськими інститутами, оскільки лише узгоджена активна загальна підтримка
призведе, врешті-решт, до необхідних результатів у розвитку.
Ще до розробки загальної концепції надання допомоги німецька сторона може запропонувати
своє активне сприяння, передусім, у наступних областях:
1) Подальші консультації у розвитку стратегії, що розробляється на даний момент. Консультації з іншими донорськими організаціями по розвитку загальної концепції надання допомоги з єдиним управлінням та контролем.
2) Консультації по переробці існуючої на даний момент навчально-методичної системи, висунення пропозицій щодо вдосконалення їх системи сертифікації для менеджменту та штабу співробітників КС. Короткочасне відрядження спеціаліста DGRV по навчально-методичній роботі.
3) Підготовка і підтримка у навчально-методичній роботі для первинних кооперативів та ініціативних груп: інформація і навчання представників КС - членів НАКСУ в кооперативних органах, кооперативна і професійна навчально-методична робота з менеджментом та співробітниками КС, передусім нещодавно створених.
При цьому мова піде, в першу чергу, про консультації щодо змісту навчальних заходів, підготовки методистів і фінансування навчальних заходів НАКСУ, по всій вірогідності, зможе мобілізувати достатню кількість власних методистів, які вже мають досвід проведення подібних навчально-методичних заходів. Таким чином, для проведення навчальних заходів не будуть потрібні німецькі експерти. Подробиці мають бути досліджені та узгоджені експертами-методистами DGRV та НАКСУ.
4) Підтримка шляхом проведення консультацій для НАКСУ щодо заходів, спрямованих на покращання правових рамкових умов. Сюди відноситься вже передбачене робоче засідання з представниками адміністрації; сюди ж можна віднести консультування при подальшій роботі над правовими основами і залучення КС у фінансовий сектор з регулюванням ліцензування та фінансового нагляду.
5) Консультування при подальшому розвитку програми стабілізації НАКСУ: забезпечення ліквідності, створення стабілізаційного фонду, розвиток моніторингу та кооперативної системи ревізій. В першу чергу увага буде надана підтримці НАКСУ у вдосконаленні інструментів, вже створених нею самостійно.
6) НАКСУ постійно повідомляє про свою потребу в підтримці розвитку моніторингу та кооперативної ревізії. Конкретні заходи щодо підтримки ще необхідно ретельно обговорити. Розвиток цих інструментів повинен розглядатися у тісному зв'язку із запланованим законом про КС та з переходом КС під державний фінансовий нагляд.
7) НАКСУ значною мірою просунулось вперед у створенні фінансового програмного забезпечення. Програма вже знаходиться на стадії практичного тестування і НАКСУ готова взяти участь у семінарі експертів-програмістів з інших країн, що проходять період трансформації та є залученими у проекти DGRV. Мета: формування вимог, вдосконалення чи доповнення існуючої системи, перевірка застосування програмного забезпечення в інших проектах. Семінар має відбутись в Кооперативному комп'ютерному центрі в Лерті, що вже має досвід проведення проекту у Кіргізстані. По запропонованим напрямкам проекту з НАКСУ існує принципова згода. Очікуваний візит до Німеччини дає змогу остаточно та детально узгодити питання по плануванню проекту з тим, щоб мати можливість скласти програму останнього. В ході проведення програми НАКСУ має тримати DGRV в курсі щодо стану справ в інших донорських організаціях.
Відрядження експерта-методиста по 2-му та 3-му пунктах списку пропозицій має
відбутись якнайшвидше (у найближчий час), навіть якщо робота над усією програмою
ще не розпочата.